Що можна вважати виробничим травматизмом і професійними захворюваннями

09-04-2019 11:03 28
категорія: Фонд соцстраха


  Травматизм ділять на виробничий та невиробничий. Тож спочатку розберемося із визначенням цих термінів.

        Виробничий травматизм — це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

        Виробнича травма — це травма, одержана працюючим на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

        Нещасний випадок на виробництві — це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок якого заподіяна шкода здоров'ю або смерть.

        Нещасні випадки — це травми, гострі професійні захворювання  та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори.

        Небезпечний виробничий фактор — це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.

        Шкідливий виробничий фактор — це фактор, вплив якого на працюючого призводить до професійного захворювання. Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

         Патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професійним захворюванням. Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, і якщо їх не буде, виникнути  не може. Наприклад, виникнення вібраційної хвороби внаслідок роботи  з недосконалою щодо вібрації бензопилою.

          Професійні захворювання є наслідком багаторазової, тривалої дії на органи людини відповідних виробничих шкідливих чинників: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо.

        До професійних захворювань відносять також і професійні отруєння. Отруєння можуть бути гострими або хронічними, що виникають внаслідок тривалої дії на людину шкідливих речовин.

       Нещасні випадки, пов'язані з працею на виробництві й у побуті.

       Нещасний випадок на виробництві — це наслідок раптової дії    на працівника якогось небезпечного виробничогофактора під час виконання трудових обов'язків або завдань керівника робіт.

        За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають одиночні та групові  (одночасно з двома і більше працівниками).

          Наслідком нещасного випадку  може  бути:  переведення  потерпілого  на легшу роботу;  одужання   потерпілого;  встановлення   потерпілому   інвалідності;   смерть потерпілого.

         Нещасні випадки, які виникають не на виробництві, узагальнено називають, на відміну від виробничого травматизму, невиробничими. Основну частину таких травм становлять ті, що їх люди зазнають удома, у повсякденному побуті. Звичайно, під "домом" слід розуміти не тільки квартиру або кімнату, в якій ви живете. Під словом "дім" у даному випадку маються на увазі саме житло, сад, подвір'я, гараж, вулиця, комунальні заклади тощо.

          Всі ці травми називають побутовим травматизмом. В Україні щорічно в побуті травмується біля 1,7 млн. чол., 28 тис. з них стає інвалідами.

Розглянемо приклади виробничого та невиробничого травматизму:

-   Працівник машинобудівного заводу, за професією шліфувальник, отримав завдання на проведення шліфовки шпильок. В процесі виконання роботи, під час підіймання ящика із заготовками, працівник відчув  нестерпний гострий біль у грудях. Потерпілого госпіталізували до медичного закладу, де було встановлено діагноз: закритий спонтанний пневмоторакс. Комісією із розслідування нещасного випадку винесено рішення про те, що даний нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом, оскільки  під час події  на працівника не було раптового впливу небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми.

-    Вихователь дошкільного навчального закладу йдучи вранці на роботу по території дитячого садка, підсковзнулася, впала та травмувалася. Потерпілу госпіталізували до медичного закладу, де було встановлено діагноз: закритий переломо-вивих кісток променево-зап’ястного суглоба. Комісією із розслідування нещасного випадку винесено рішення про те, що даний нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом,  оскільки він стався під час пересування потерпілої по території закладу перед початком роботи.

Аналізуючи причини нещасних випадків на виробництві, дуже прикро усвідомлювати, що більшості з них можна було б уникнути, якщо вчасно проводити профілактичну роботу.

Необхідно зрозуміти, що профілактика ефективна тільки в тих випадках, коли вона проводиться системно із застосуванням нових напрацювань у цій сфері. Роз’яснювальну роботу серед працівників слід проводити щодня з урахуванням особливостей кожного робочого місця.  Чим раніше працівник усвідомить і розпізнає назрілу виробничу небезпеку – тим безпечнішими стануть умови його роботи, а це і є ключовим чинником профілактики виробничого травматизму. Досвід виявлення та розпізнання працівниками небезпечних ситуацій – одна з найголовніших умов профілактики виробничого травматизму. Боротьбу з травматизмом слід починати з організаційних заходів. При постановці цілей і завдань кожного окремого виробництва слід звернути особливу увагу на можливість виникнення небезпечних ситуацій. Тому, особливо актуальним стає якісне проведення адміністрацією підприємства контролю за станом охорони праці.

         Внаслідок ряду своїх особливостей побутовий травматизм значно меншою мірою, ніж травматизм на виробництві, піддається організованим заходам профілактики. Специфіка побуту, проведення більшої частини вільного часу вдома, у дворі, в квартирі, на присадибній ділянці, на вулиці біля будинку висувають у профілактиці побутового травматизму на перше місце особисті фактори: розуміння можливості нещасного випадку в домашній обстановці, додержання певних правил поведінки в побуті, психологічну настороженість при експлуатації побутових електричних і механічних приладів, опалювальних пристроїв тощо.

Бережіть себе! Бажаємо міцного здоров'я!

Начальник відділення

О.М. Припіяло




Запити та запрошення
надсилати за адресою: ob.otdel@ukr.net
(Загальний відділ Білгород-Дністровської міської ради)

Відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
тел. 8 (04849) 3-59-40

Білгород-Дністровська міська рада
67700,Україна
м. Білгород-Дністровський
вул. Михайлівська, 56
тел. 8 (04849) 2-24-44